Главная страница

Зразок_вирішення_ситуаційної_задачі. Ситуаційна задача


Скачать 101.75 Kb.
НазваниеСитуаційна задача
Дата10.06.2021
Размер101.75 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаЗразок_вирішення_ситуаційної_задачі.docx
ТипЗадача
#216308

Подборка по базе: дкб задача 1 - копия (2).docx, Барабаш задание 1 задача 1.docx, ТХНГ Задача.docx, Терапия экзамен и сит задача.docx, сит задача 18.docx, РГР2_Ситуационная задача - ФРД .docx, ГТ 25 ЗАДАЧА 2.docx, 9 задача.docx, транспортная задача короткин.docx, 6 задача.rtf

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА
У пацієнта, якому в цеху станком відірвало кисть правої верхньої кінцівки, відмічається кровотеча з рани, блідість шкірних покривів, холодний піт, АТ 100/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за 1 хв.
Запитання:
1.Про розвиток якого стану у пацієнта можливо думати?

2.Визначити основні проблеми пацієнта.

3.Скласти план сестринського втручання.

4.Підготувати все необхідне, що потрібно для надання невідкладної допомоги.

5.Зазначити алгоритми виконання практичних навичок надання невідкладної допомоги.

ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ:


  1. Травматична ампутація кисті правої верхньої кінцівки. Артеріальна кровотеча, травматичний шок 1-го ступеня (АТ не знижується нижче 90 мм рт. ст., крововтрата до 1 л, свідомість збережена)*.

  2. Основні проблеми пацієнта:

  • відірвана кисть,

  • кровотеча (артеріальна) з рани,

  • блідість шкірних покривів,

  • холодний піт,

  • гіпотонія,

  • тахікардія.

  1. План сестринського втручання (згідно алгоритму «Надання першої допомоги при артеріальній кровотечі», «Накладання асептичної повʼязки на куксу»):

  • провести пальцьове притиснення правої плечової артерії до плечової кістки в середній третині плеча по передньому краю двоголового м’язу плеча, накласти джгут на нижню третину правого плеча (згідно алгоритму),

  • викликати карету швидкої допомоги,

  • знеболити (підготувати все необхідне) за призначенням (2% промедол 1 мл в/в в ізотонічному розчині натрію хлориду або ненаркотичні анальгетики), морфін – не вводити,

  • накласти асептичну поворотну пов’язку на куксу (попередньо двічі обробити краї рани – 70% спирт або 1% бетадин),

  • провести транспортну іммобілізацію шиною Крамера (довжина якої від краю кукси до середньої третини правого плеча) або підручними засобами, та зафіксувати хустинкою,

  • в/в доступ та розпочати протишокову терапію (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% р-н глюкози, поліглюкін, реополіглюкін, рефортан та ін. кровозамінники),

  • транспортувати в горизонтальному положенні в хірургічний стаціонар (травматологічне відділення) КШД.




  1. Все необхідне, що потрібно для надання невідкладної допомоги:

  • джгут, рушник, папірець, олівець,

  • наркотичні та ненаркотичні анальгетики,

  • стерильний перевʼязувальний матеріал, антисептики, ножиці,

  • протишокові препарати,

  • шина Крамера.




  1. Практичні навички: «Пальцьове притиснення артерій», «Накладання джгута» та «Застосування транспортної шини».



* ТШ 1-го ступеня:

  • АТ не нижче 90 мм рт ст.,

  • крововтрата до 1 л,

  • ушкодження середньої тяжкості (ізольовані),

  • загальний стан середньої тяжкості чи тяжкий,

  • свідомість збережена.


ТШ 2-го ступеня:

  • АТ 70- 90 мм рт ст.,

  • крововтрата 1-1,5 л,

  • ушкодження масивні (множинні чи поєднані), загрожують життю,

  • загальний стан тяжкий,

  • свідомість збережена або сопор.


ТШ 3-го ступеня:

  • АТ 70- 50 мм рт ст.,

  • крововтрата 1,5-2 л,

  • ушкодження масивні (множинні чи поєднані), загрожують життю в найближчі хвилини чи години після травми,

  • загальний стан тяжкий,

  • свідомість затьмарена, сопор або кома.

АЛГОРИТМ
ПАЛЬЦЕВЕ ПРИТИСКАННЯ СУДИН НА ПРОТЯЗІ


Артерія, що притискається

Місце притискання артерії

Примітка

Загальна сонна артерія

Притискання проводять першим пальцем або чотирма останніми пальцями до сонного горбика VІ шийного хребця посередині внтрішнього краю грудино-ключично-соскоподібного м’яза.




Зовнішня сонна артерія

Притискання проводять до поперечного відростка ІV шийного хребця по внутрішньому краю грудино-ключично-соскоподібного м’яза у верхній третині його.




Зовнішня щелепна аретрія

Притискання виконують до нижнього краю щелепи на межі середньої та задньої третини.




Скронева артерія

Притискають до скроневої кістки в ділянці скроні вище козелка вуха.




Підключична аретрія

Притискання проводять до горбика першого ребра посередині надключичної ділянки. Або фіксують руки в максимально розведеному назад положенні. При цьому артерія стискується між ключицею та першим ребром.




Плечова артерія

Притискання проводять до плечової кістки по внутрішньому краю двоголового м’яза плеча, в його середній третині.




Підпахвинна артерія

Проводиться до плечової кістки в підпахвинній впадині.




Променева артерія

Притискання проводять до променевої кістки в тому місці, де визначають пульс.




Ліктьова артерія

Проводяться до ліктьової кістки в нижній її третині.





Стегнова артерія

Притискання проводять до горизонтальної гілки лонної кістки нижче і посередині пупартової зв’язки.




Підколінна артерія

Притискання проводять посередині підколінної ямки.





Тильна артерія ступиі

Притискання проводять посередині відстані між зовнішньою та внутрішньою кісточками, дещо нижче гомілково-ступневого суглобу.




Задня гомілкова артерія

Притискання проводять до задньої поверхні внутрішньої кісточки.





Черевна аорта

Притискання проводять кулаком до тіл поперекових хребців в ділянці над пупком.




Примітка.Недоліком пальцевого притискання судин на протязі є неможливість тривалої зупинки кровотечі, оскільки настає швидка втома медичного працівника, який надає допомогу.



АЛГОРИТМ
НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА НА ПЛЕЧЕ


Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Джгут Есмарха, рушник, олівець, папір, стерильні серветки, лоток, пінцети, ножиці, шини транспортні, вата, знеболювальні засоби, 70% розчин етилового спирту, ватні кульки, шприци




Підготовка медпрацівника до маніпуляції

1. Помити руки, висушити рушником, одягнути стерильні рукавички.

2. на стерильний лоток викласти джгут, хірургічні інструменти, перев’язувальний матеріал

Для індивідуальної безпеки

Забезпечується проведення маніпуляції

Підготовка пацієнта до маніпуляції

1. Повідомити пацієнта про хід маніпуляції та отримати згоду на її проведення.
2. Пацієнту надати положення сидячи або лежачи (залежно від його загального стану).
3. Кінцівці надати підвищеного положення.
4. Провести пальцеве притиснення артерії вище від місця ушкодження.

Дотримуються права пацієнта на отримання інформації.

Необхідна умова ефективного проведення маніпуляції.

Покращується венозний відтік крові.

Забезпечується тимчасовий гемостаз.

Техніка накладання джгута на плече

1. Ділянку, на яку накладають джгут, обгорнути рушником.
2. Джгут перед накладанням розтягнути і обвести навколо кінцівки 2 – 3 рази таким чином, щоб кожний наступний тур перекривав попередній на ½ або 2/3 його ширини.

Джгут не накладають на ділянки середньої третини плеча і стегна (поверхнево розміщені нерви).

3. Вільні кінці джгута зав’язати або закріпити гачками.

4. Перевірити правильність накладання джгута.

5. В/м ввести знеболювальні (анальгін, кетанов).
6. Зробити відмітку про час накладання джгута на аркуші паперу, який вкласти під джгут.

Запам’ятай! Джгут не можна залишати на кінцівці більше 1,5 год влітку, а взимку і при комбінованих ушкодженнях – не більше 1 год.

7. На ділянку рани накласти асептичну пов’язку.

8. Виконати іммобілізацію кінцівки стандартною транспортною шиною або пов’язкою.

9. У холодну пору року – кінцівку утеплити.
10. кожні 30 хв джгут послаблювати на декілька секунд, застосовуючи при цьому пальцеве притиснення судин.

11. Пацієнта транспортувати в положенні лежачі в хірургічний стаціонар у супроводі медичного працівника. Під час транспортування стежити за кольором шкіри, пульсом, АТ.



Не допускається травмування мʼяких тканин.

Досягається стиснення артерії.

Профілактика неврологічних ускладнень.

Забезпечується фіксація.

Припиняється кровотеча і зникає пульс нижче місця накладання джгута.

Профілактика травматичного шоку.

Забезпечується достовірність данних.

Профілактика виникнення некрозу тканин кінцівки.

Для інфекційної безпеки.

Забезпечується знерухомлення.

Забезпечується теплоізоляція.

Досягається мінімальне кровопостачання кінцівки.

Для виконання кінцевого спинення кровотечі.

Можливі помилки при накладанні кровоспинного джгута




Помилки

Наслідки




1. Відсутність показань до накладання джгута (відсутність артеріальної кровотечі або кровотеча, яку можна спинити накладанням тугої пов’язки).

2. Накладання джгута без підкладки.

3. Слабке затягування джгута, при якому кровотеча не припиняється, а навпаки посилюється внаслідок венозного застою.

4. Сильне затягування джгута призводить до травмування нервових стовбурів.

5. Відсутність відмітки про час накладання джгута, а також маскування джгута під одягом.

6. Неправильний вибір місця накладання джгута (не можна накладати на середню третину плеча і стегна).

7. Транспортування без знеболюваня.


Призводить до травмування мʼяких тканин.

Неефективність маніпуляції.
Розвиток невритів і паралічу.

Призводить до некрозу.

Травмування нервів.

Виникає больовий шок.






ТРАНСПОРТНА ІММОБІЛІЗАЦІЯ
Іммобілізація — це усунення рухомості і створення спокою ушко­дженій ділянці або частині тіла.

Показання: переломи, ушкодження суглобів, нервів, судин, обширні ушкодження м'яких тканин, опіки, гострі запальні процеси в ткани­нах кінцівок (гострий тромбофлебіт, остеомієліт, флегмона тощо).
Загальні правила накладання транспортних шин

Іммобілізація забезпечує спокій у ділянці ушкодження, сприяє зменшенню болю, запобігає розвитку шоку, небезпеці додаткових ушкоджень м'яких тканин, внутрішніх органів, переходу закритого перелому у відкритий і розвитку ранової інфекції.
З метою правильного накладання транспортних шин і для профі­лактики різноманітних ускладнень потрібно суворо дотримуватись таких правил:


  1. Перед накладанням шини слід обережно провести огляд і туа­лет ушкодженої ділянки, спинити кровотечу, накласти асептичну пов'язку, ввести знеболювальні засоби.

  2. Накладання шини потрібно проводити безпосередньо на місці транспортної пригоди, так як перенесення потерпілого, навіть на не­великі відстані, без іммобілізації неприпустимо.

  3. Шину потрібно накласти так, щоб вона належно іммобілізува­ла два суміжні суглоби (вище і нижче від місця ушкодження), а при переломах плеча і стегна — три суглоби.

  4. Кінцівці перед накладанням шини надати фізіологічного по­ложення.

  5. При відкритих переломах, коли із рани виступають уламки кісток, вправляти їх заборонено.

  6. Знімати одяг і взуття з потерпілого не потрібно, оскільки це посилює біль і може спричинити додаткову травму.

  7. При відкритих ушкодженнях перед проведенням іммобілізації потрібно спинити кровотечу, накласти на рану асептичну пов'язку і кінцівку зафіксувати в такому положенні, в якому вона знаходиться.

  8. Не можна накладати шину безпосередньо на тканини — шину попередньо потрібно покрити м'яким матеріалом (ватою, рушни­ком, одягом потерпілого).

  9. Шину слід добре прибинтувати до ушкодженої кінцівки.

  10. При перекладанні потерпілого з накладеною шиною на ноші
    потрібно обережно поводитися з ушкодженою кінцівкою.


Можливі помилки при накладанні транспортних шин

  1. Застосування необґрунтовано коротких шин, унаслідок чого порушується основне правило іммобілізації — усунення рухомості.

  2. Накладання стандартних шин без попереднього обгортання їх ватою і марлею.

  3. Моделювання шини невідповідно до анатомічних структур
    ушкодженої ділянки.

  4. Недостатня фіксація шини до ушкодженої кінцівки.

  5. Якщо одночасно з іммобілізацією був накладений кровоспин­ний джгут, то закриття його пов'язкою є грубою помилкою.

  6. Недостатнє зігрівання іммобілізуючої кінцівки в зимовий час може призвести до відмороження, особливо при крововтраті.



АЛГОРИТМ
НАКЛАДАННЯ ШИНИ КРАМЕРА
Показання: переломи кісток кінцівок, ушкодження суглобів, нервів, сухожилків, обширні ушкодження м'яких тканин, великих судин, опіки, гострі запальні процеси в тканинах кінцівок (гострий тромбофлебіт, остеомієліт) тощо.


Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Шина Крамера, вата, бинти, лоток, ножиці




Підготовка пацієнта до маніпуляції

1. Пояснити пацієнту хід маніпу­ляції та отримати згоду на її про­ведення.
2. Пацієнту надати зручного положення залежно від тяжкості його стану (сидячи, лежачи).
3. Підготувати необхідне обладнан­ня.
4. За наявності кровотечі виконати гемостаз (див. модулі "Тимчасові методи спинення кровотечі").

5. Ввести знеболювальні засоби.
6. Накласти асептичну пов'язку (див. модуль "Методика і техніка перев'язки")

Забезпечується право пацієнта на отриман­ня інформації

Досягається ефектив­ність проведення ма­ніпуляції

Забезпечується прове­дення маніпуляції Досягається тимчасо­вий гемостаз

Не допускається й усу­вається больовий шок Для інфекційної без­пеки

Техніка проведення маніпуляції

1. Підготувати шину до накладання (обкласти ватою і закріпити її бинтом).

2. Змоделювати шину.

Запам'ятайї Шину слід моделюва­ти на здоровій кінцівці, враховую­чи патологічні і фізіологічні згини ушкодженої кінцівки:

а) при переломі плечової кістки ши­ну накласти від пальців ушкодженої кінцівки до присереднього (медіаль­ного) краю лопатки здорового боку.

Запам'ятай!Верхній кінцівці на­дати фізіологічного положення: плече відведене на 30°, рука зігнута під кутом 90° в ліктьовому суглобі.

б) при переломі передпліччя шину накласти від головок п'ясткових кісток до середньої третини плеча при зігнутому під прямим кутом
ліктьовому суглобі;

в) при ушкодженні променево-зап'ясткового суглоба шину на­класти від кінчиків пальців до лік­тьового суглоба по долонній поверх­ні передпліччя;

Увага! При переломі кісток гомілки слід користуватися трьома шинами. Нижню кінцівку зігнути в колінно­му суглобі під тупим кутом. Одну шину накласти по задній поверхні нижньої кінцівки від пальців стопи до середини стегна, а другу і третю — по присередньому і бічному краях нижньої кінцівки до середньої тре­тини стегна.

Запам'ятай!Надп'ятково-гомілковий суглоб має знаходитися зігнутим під прямим кутом.

3. Змодельовану шину накласти на
ушкоджену кінцівку.

Не допускається стис­нення м'яких тканин і кісткових виступів

Не допускається до­даткове травмування ушкодженої кінцівки

Забезпечується повне знерухомлення кін­цівки


Усувається рухомість ушкодженої ділянки
Запобігання додат­ковому травмуванню тканин






  1. Закріпити шину бинтовими пов'язками згідно з правилами бин­тування (див. модуль "Правила на­кладання бинтових пов'язок"). На верхню кінцівку бинтові пов'язки накладати зверху шини, починаючи знизу в такій послідов­ності: колова, спіральна, черепаша­ча, спіральна, колосоподібна (при іммобілізації плечового суглоба). На нижню кінцівку — восьмиподібна, спіральна, черепашача, спіральна.

  2. Верхню кінцівку з шиною підв'язати косинковою пов'язкою (див. модуль "Накладання косинко-вої пов'язки").

Запам'ятай!Після накладання шини потрібно перевірити забарв­лення шкірних покривів пальців і пульс на периферійних артеріях ім­мобілізованої кінцівки

Досягається фіксація шини на кінцівці


Забезпечується надій­ність іммобілізації
Контроль кровопоста­чання кінцівки


Транспорту-вання

Пацієнта скерувати в травматоло­гічне відділення, транспортувати на твердих ношах у горизонтально-му положенні в супроводі медичного працівника

Стежити за загальним станом пацієнта



АЛГОРИТМ
НАКЛАДАННЯ ПОВ’ЯЗКИ НА КУКСУ


Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Бинти, ножиці, лоток




Підготовка медпрацівни­ка до маніпу­ляції

Помити руки з милом, надіти рукавич­ки

Для інфекційної безпеки

Підготовка пацієнта до маніпуляції

Пацієнту надати зручного положення

Досягається

ефективність

бинтування

Поворотна пов'язка

1. Зробити два колові тури вище від міс­ця ушкодження.

2. Зробити перегин бинта на 90°, при­крити ушкоджену поверхню 3—4 тура­ми.

3. Закріпити поворотні тури спіральни­ми або коловими.

4. Зафіксувати пов'язку.

Показання: за­криття культі, ушкодження кисті, пальців



написать администратору сайта