Главная страница
Навигация по странице:

  • За методикою Світового банку.

  • Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодії. Субєкти міжнародних економічних відносин

  • Субєкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію

  • Рівні взаємодії суб’єктів МЕВ

  • Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.

  • Особливостями середовища МЕВ є

  • Структуризація середовища МЕВ

  • Особливостями зовнішнього середовища МЄВ є

  • Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин

  • Характеристика та взаємозв’язок форм міжнародних економічних відносин

  • Сутність та тенденції розвитку світового господарства Світове господарство (СГ) — це сукупність

  • Форми міжнародного поділу праці та фактори його розвитку.

  • 8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств

  • 9.Сутнісні риси та основні сфери діяльності ТНК

  • Шпора Міжнародна економіка. Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Обєднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду


    Скачать 288.46 Kb.
    НазваниеОзнаки систематизації країн світу за методиками Організації Обєднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
    АнкорШпора Міжнародна економіка.docx
    Дата06.06.2018
    Размер288.46 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаШпора Міжнародна економіка.docx
    ТипДокументы
    #20026
    страница1 из 12
      1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

    1. Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду

    За методикою ООН. 1.За рівнем розвитку людського потенціалу (Індекс Розвитку Людського Потенціалу - середня тривалість життя; освіченість дорослого населення країни та кількість осіб, що навчаються, рівень ВВП на душу населення); 2. за рівнем доходів (з високим рівнем доходу на душу населення >10 066 дол. США, з середнім – 826-10 065 дол.США , з низьким – < 825 дол. США); 3.відповідно до основних глобальних груп (країни, що розвиваються, країни Центральної і Сх. Європи та СНД, і ОЕСР); 4.за регіональною ознакою (Східна Азія, Тихоокеанський регіон, Латинська Америка тощо).

    За методикою Світового банку. Класифікація країн за рівнем валового національного доходу на душу населення: а.Країни з низьким доходом (нижче 975 дол. США на душу населення): б.Країни з доходом нижче середнього (976 - 3 855 дол.США), в тому числі Україна. в.Країни з доходом вище середнього (3 856 - 11 905 дол.США), в тому числі РФ; г.Країни з високим доходом (вище 11 906 дол.США), в тому числі країни ОЕСР.  Класифікація країн за рівнем заборгованості до ВНД: а.Держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості (відношення поточної вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВНД більше за 80%, до обсягів експорту – більше 220%); б.Держави з середнім рівнем ЗБ (один або два перші показники перевищують 60%, але менші за 80% і 220% відповідно); в.Держави з найменшою зовнішньою заборгованістю (в т.ч. Україна). В тому випадку, коли достовірних статистичних даних немає, то для встановлення високого рівня заборгованості встановлюється критерій: перевищення межі по трьох з 4-х таких показників – 1) відношення боргу до ВНП (ВНД) перевищує 50%, 2) відношення боргу до експорту більше 275%, 3) вартості обслуговування ЗБ до експорту – 30%, 4) відсотків за заборгованістю, до експорту – 20%.. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку виміряється часткою експорту у ВНП. Світовий банк умовно виділяє: країни з відносно закритою економікою з часткою експорту у ВВП менше 10%. країни з відносно відкритою економікою з часткою експорту у ВВП: більше 35%, 10 – 19%, 20 – 24%, 25 – 34%.

    За методикою МВФ (частки країни у агрегованому ВВП, експорті товарів і послуг та чисельності населення) 1. Країни з розвинутою економікою (30). 2.Країни з формуванням ринкової економіки та інші країни, що розвиваються(143); географічний критерій (за регіонами); аналітичний критерій (структура експортних доходів, інших зовнішніх доходів, валютних режимів, зовнішньої заборгованості).


    1. Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодії.

    Суб'єкти міжнародних економічних відносин – це учасники міжнародних економічних явищ і процесів, які здатні самостійно та активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Суб'єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:1) за рівнем розвитку стосунків: а)мікрорівень – підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи; б)мезорівень – регіони, галузі економіки; в)макрорівень – держави, групи держав, міжнародні організації; 2)за правовим статусом: 2.1) фізичні особи; 2.2) юридичні особи: а) товариства з необмеженою відповідальністю; б) товариства з обмеженою відповідальністю; в) акціонерні товариства; г) командитні товариства; д) одноосібні підприємства;3. Специфічні суб’єкти МЕВ: 1) транснаціональні корпорації 2) багатонаціональні корпорації; 3) міжнародні спільні підприємства; 4. Держава: 1) Міністерство іноземних справ 2) Міністерство зовнішньої торгівлі. 3) Центральний банк країни. 5. Міжнародні організації

    Рівні взаємодії суб’єктів МЕВ: Країна А-Країна В; підприємство – підприємство; підприємство- держава (державна установа); підприємство(домогосподарство)-окрема людина; держава (державна установа)-окрема людина (домогосподарство). Крім того можливі такі відносини за участю міжнародних організацій: -міжнародна організація-підприємство; -міжнародна організація-окрема людина (домогосподарство); -міжнародна організація-держава (державна установа).


    1. Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.

    Середовище МЕВ - різноманітні фактори (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т. ін.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Фактори прямого впливу — безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого — зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т.д.).

    Найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками — політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

    Особливостями середовища МЕВ є: А) Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища; Б) Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них; В) Динамічне протиріччя — з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого — динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).

    Структуризація середовища МЕВ: 1. Внутрішнє середовище МЕВ ІІ. Зовнішнє середовище МЕВ , яке можна поділити за двома критеріями:2.1) за сферами впливу: а) політико-правове (політичні процеси та інститути, законодавство);б) соціально-культурне (мотивація до праці, рівень освіти громадян,тощо); в) інфраструктурне: міжнародний транспорт, міжнародні інформаційно-комунікаційні системи; г) економічне:ефективність використання природних ресурсів; стан наукових досліджень, демографічну ситуацію тощо.2.2) за безпосередністю впливу дії: а) середовище прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо); б) середовище непрямого впливу (політичний та економічний устрій, загальна нормативна законодавча база, соціально-економічні традиції тощо). Особливостями зовнішнього середовища МЄВ є:тісний взаємозв'язок між його сегментами;складність та різноманітність,відносна невизначеність багатьох параметрів.


    1. Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин

    Політико-правове середовище формується державою як головним суб'єктом міжнародних економічних відносин і включає в себе: політико-правовий режим в країні, модель управління економікою, рівень політичної стабільності та політичного ризику, адміністративні методи регулювання міжнародних економічних відносин. Політична прихильність виявляється більш чітко в торгівельній, валютній, кредитній, науково-технологічній політиці; визнання національних норм та правил; стабільність політичної системи.

    На стан і розвиток міжнародних економічних відносин істотний вплив робить соціально-культурне середовище. Воно становить собою сукупність різнопланових факторів, які прямо чи опосередковано впливають на розвиток міжнародних економічних відносин в цілому чи окремих їх складових. До згаданих факторів відносяться передусім структура населення за статтю, віком, професійним та національним складом, політико-партійною, соціальною та релігійною орієнтацією, відношенням до праці, просування по службі та глобальних проблем сучасності. Також до них відносять такі фактори: індивідуалізація попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінка підприємців на фінансових ринках тощо (економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях)



    1. Характеристика та взаємозв’язок форм міжнародних економічних відносин

    МЕВ — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних кордонів; одна із форм міжнародних відносин. МЕВ опосередковують здійснення інших форм міжнародних відносин. До основних форм МЕВ належать: міжнародна торгівля товарами і послугами; міжнародний рух капіталів і закордонних інвестицій; міжнародна міграція робочої сили; МЕВ у галузі науки і техніки; валютно-кредитні відносини. Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами; Міжнародний рух капіталу — переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання. Міжнародна міграція робочої сили — переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин. Деякі автори виділяють як самостійні форми ще й міжнародні валютні відносини, а також міжнародні науково-технологічні відносини.

    Реалізація різноманітних форм МЕВ їх суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються, зокрема, залежно від ступеню інтенсивності їх взаємодії:

    Економічні контакти — це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами; Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час; Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру; Міжнародна економічна інтеграція — це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.


    1. Сутність та тенденції розвитку світового господарства

    Світове господарство (СГ) — це сукупність: національних господарств, взаємозв’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами;національних економік країн світу, поєднаних мобільними факторами виробництва; національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки; міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління.

    Етапи розвитку СГ: 1) кінець ХIХ - до Першої світової війни. Це етап посилення відкритості світової економіки. 2) період між Першою і Другою світовими війнами. Він характеризувався нестабільністю і кризами, 3) період 1950-70-х років ХХ століття. Етап характеризується виникненням інтеграційних угруповань (ЄС, РЕВ), йде процес транснаціоналізації, 4) період - 1980-90-і рр.. Розвинені країни переходять в еру постіндустріалізацією, колишні соціалістичні країни переходять до ринкової економіки.5) кінець ХХ - початок ХХІ століття - сучасний етап формування світового господарства. Його відрізняють зросла ступінь освоєння географічного простору, формування міжнародних продуктивних сил, посилення економічної взаємодії і взаємозалежності.

    Рисами сучасного світового господарств. -лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків країн - зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами; -активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя; -розвиток процесу транснаціоналізації виробництва - економічна діяльність все більше зосереджується в транснаціональних, багатонаціональних підприємствах; -в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН - її функції переходять до урядів країн “великої сімки”. крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: Світова організація торгівлі — Міжнародний валютний фонд — Світовий банк; -подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя - на макроекономічному рівні глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами; на мікроекономічному рівні під глобалізацією розуміється розширення діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку.

    Тенденції сучасного світового господарства:1. Інтернаціоналізація виробництва –(вихід виробництва за рамки на основі міжнародного поділу праці національних економік,Процес зближення країн приводить до їх подальшого росту та посилення усіх форм економічної співпраці наз. інтеграцією. 2. Інтернаціоналізація капіталу розуміється процес переплетіння і об’єднання національних капіталів, Інтернаціоналізація призводить до появи нового явища у світовій економіці – транснаціоналізації та ТНК. – це інтернаціоналізація міжнародних ринкових трансакцій усередині окремої структури, що приймає рішення, тобто є транснаціональною структурою



    1. Форми міжнародного поділу праці та фактори його розвитку.

    Основою інтернаціоналізації господарського життя є міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях.

    МПП має дві форми: міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва. Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) - це концентрація одного виду виробництва на основі диференціації національних виробництв і виготовлення однорідних продуктів понад внутрішніх потреб для інтенсифікації міжнародного обміну. МСВ розвивається за двома напрямками - виробничому і територіальному. У свою чергу, виробничий напрям поділяється на міжгалузеву, внутрішньогалузеву спеціалізацію і на спеціалізацію окремих підприємств (компаній). У територіальному аспекті МСВ припускає спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних продуктів та їх частин для світового ринку. Міжнародне кооперування виробництва - це координація господарської діяльності підприємств різних країн для збільшення вироблених матеріальних благ при більш високій продуктивності праці.

    На формування МПП і ступінь залучення до нього окремих країн впливають такі фактори: Природно-географічні — відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наявності природних ресурсів; Соціально-економічні — характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, темпи створення об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, особливості історичного розвитку, виробничих і зовнішньоекономічних традицій, соціально-економічний тип національного виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків, політичні фактори країн; Науково-технологічний прогрес — розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.
    8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств

    Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов'язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення.

    Міжнародну економічну діяльність можна розглядати в контексті: національних інтересів; регіональному масштабі; глобальному масштабах.

    Класифікація форм МЕД за критеріями:

    I. За функціональними критеріями:міжнародна торгівля товарами; надання міжнародних послуг; транскордонний рух капіталів; міжнародний кредит; міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь в діяльності міжнародних економічних організацій; міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах; спільне розв`язання економічними засобами глобальних проблем розвитку.

    ІІ. За видами зв'язків:науково-технічна форма;виробнича;торговельна форма МЕД;валютно-фінансова форма МЕД ;міграційна форма МЕД;комерційно-дипломатична.

    ІІІ. За рівнями: мікрорівень МЕД;макрорівень МЕД;міждержавний рівень МЕД; наднаціональний рівень МЕД;глобальний рівень МЕД ;

    ІV. З типом відносин: безпосередні; опосередковані; спільні,

    V. За комплексністю: прості; комплексні

    VІ. За економічною основою: комерційна МЕД ;некомерційна МЕД

    Відбувається трансформація типових форм МЕД та з'являються нові: 1)підрядна співпраця, 2)лізинг, 3)співробітництво на компенсаційній основі, на умовах розподілу продукції між партнерами, 4)переробка давальницької сировини (толінг), 5)залучення іноземної робочої сили, 6)виробниче кооперування, 7)іноземний туризм, 8)співробітництво у банківській сфері, 9)науково-технічна співпраця, 10)торгівля товарами та послугами (банківськими, транспортними, зв’язку, будівельними тощо), 11)торгівля ліцензіями, 12)співробітництво у вільних економічних зонах, 13)створення торговельних асоціацій, торговельних будинків, бірж тощо.

    9.Сутнісні риси та основні сфери діяльності ТНК

    Транснаціональні корпорації (ТНК) — національні монополії з закордонними активами. Складають єдиний великий виробничий комплекс із правом власності над акціонерним капіталом тільки представників країни-засновника (філії і дочірні компанії можуть бути змішаними підприємствами з переважно національною участю країни базування).

    Багатонаціональні корпорації – їх головна компанія належить капіталу двох і більше країн, а філії також знаходяться в різних країнах; міжнародні корпорації, що поєднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково-технічній основі (англо-голландський концерн ROYAL DUTCH SHELL; швейцарсько-шведська компанія Asia Brown Bovery-машинобудування, електронна інженерія; англо-нідерландська UNILEVER, концерн AIRBUS).

    Основні ознаки: 1) річний оборот, що перевищує 1 млрд. доларів (великі - більш 2 млрд.); 2) філії не менш ніж у шести країнах (великі - більш ніж у 20); 3) величина відсотку продажів її товарів, реалізованих за межами країни-резиденції, не менше 20% (NESTLE - 98%) (великі - більше 35%); 4) структура активів (25% за рубежем): ROYAL DUTCH SHELL, FORD MOTORS, GENERAL MOTORS, IBM; 5) частка персоналу, зайнятого у зарубіжних філіях, складає не менше 25%; 3, 4, 5 – Індекс транснаціональності, у Тор-100 найбільших нефінансових компаній світу перевищує 56%.; 6) оперує в рамках системи прийняття рішень, що дозволяють проводити єдину стратегію управління розвитком національних підприємств, що входять у ТНК.

    Основні сфери діяльності: 500 найпотужніших ТНК реалізують 80% всієї продукції електроніки (хьюлерт-пакард) та хімії, 95% - фармацевтики (арена фармацептікалс), 75% - продукції машинобудування (дженерал моторс), а також енергетики (шеврон), нафтодобування (коноко філліпс).
      1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
    написать администратору сайта