Главная страница
Навигация по странице:

  • Відповідь

  • Документ Microsoft Office Word. Методичні рекомендації до розвязання задач із курсу економічна теорія


    Скачать 150.08 Kb.
    НазваниеМетодичні рекомендації до розвязання задач із курсу економічна теорія
    АнкорДокумент Microsoft Office Word.docx
    Дата12.01.2018
    Размер150.08 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаДокумент Microsoft Office Word.docx
    ТипМетодичні рекомендації
    #13922
    страница2 из 9
    1   2   3   4   5   6   7   8   9

    Розв’язання

    Знаючи, що функцію скарбу можуть виконувати лише повноцінні гроші, можна намітити такий план розв’язання. Спочатку за формулою, використаною у попередній задачі, визначимо кількість грошей, необхідних для обігу: КГ = (1000 – 400 +500 – 200) / 6 = 900 / 6 = 150 млрд. Потім шляхом зіставлення знайденої величини з сумою паперовогрошової емісії визначимо кількість золотих грошей, які залишилися у обігу: 150 – 100 = 50 млрд грош. од.

    Отже, решта 100 млрд золотих грошових одиниць стануть скарбом.

    Щоб відповісти на останнє запитання, поставлене в задачі, необхідно згадати, за яких умов виникає інфляційне знецінення грошей. Це відбувається, як відомо, тоді, коли в обігу залишаються лише паперові гроші і при цьому їх виявляється більше, ніж потрібно для обслуговування обігу. Чим значніша ця розбіжність, тим масштабніші інфляційні процеси. Для виникнення дворазового знецінення грошей необхідно, щоб паперових грошей було випущено в два рази більше тієї кількості, яка потрібна для обслуговування обігу. У даному випадку емісія паперових грошей повинна досягти 300 млрд. грош. од. (150 × 2).

    Відповідь: 100 млрд золотих грошових одиниць перетворяться на скарб; двократне інфляційне знецінення грошей виникне у разі емісії паперових грошей обсягом 300 млрд грош. од.

    Задача 9

    У 1958 р. золотий вміст 1 дол. США становив 0,888 г золота. Водночас 1 дол. дорівнював 50 бельгійським франкам. Обчисліть, яким був масштаб цін у Бельгії. Що таке масштаб цін?

    Розв’язання

    У металевих грошових системах під масштабом цін розуміли вагову кількість грошового металу, закріплену за грошовою одиницею. За умов золотого стандарту – це золотий вміст грошової одиниці. Для сучасних паперово-кредитних грошових систем поняття масштабу цін відповідає купівельній спроможності грошової одиниці, відображає товарну масу, яка припадає на грошову одиницю.

    За умов золотого стандарту грошові одиниці різних країн обмінювались відповідно до їх золотого вмісту. Якщо 1 дол. США дорівнював 50 бельгійським франкам, то це означає, що 50 бельгійських франків відповідали 0,888 г золота. Звідси, кількість золота, яка відповідала 1 бельгійському франку: 0,888 / 50 = = 0,018 (г).

    Відповідь: масштаб цін у Бельгії визначався відповідністю 1 бельгійського франка 0,018 г золота.

    Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата

    Задача 1

    Протягом дня найманий робітник виробляє товар вартістю 120 дол. Витрати на сировину – 70 дол., амортизація обладнання – 20 дол. Денна вартість робочої сили – 15 дол.

    Визначте норму додаткової вартості, а також величину необхідного робочого часу за умови 8-годинного робочого дня.

    Розв’язання

    Вартість товару складають вартість спожитих сировини та матеріалів, амортизація використовуваного обладнання, витрати на оплату праці та додаткова вартість. Остання є джерелом утворення прибутку. Розв’язуючи задачу, необхідно пам’ятати про відмінність понять «додаткова вартість» і «додана вартість», які використовують у розрахунках вартості. Додаткова вартість – це перевищення вартості товару над витратами його виробництва.

    Знаючи вартість виробленої протягом дня продукції і основні витрати, розрахуємо денну величину додаткової вартості: 120 – 70 – 20 – 15 = 15 (дол.). Тепер знайдемо норму додаткової вартості за формулою:

    ,

    де m′ – норма додаткової вартості;

    m –додаткова вартість;

    v – змінний капітал (витрати на оплату робочої сили).

    Норма додаткової вартості становить:

    .

    Визначення величини необхідного робочого часу випливає з того, що робочий день працівника можна поділити на дві частини: необхідний і додатковий робочий час. Необхідний – це час, протягом якого робітник створює вартість, яка покриває вартість робочої сили. Додатковий робочий час – час, протягом якого створюється додаткова вартість. Щоб розрахувати їх величину, спочатку обчислимо, яку вартість створює праця робітника протягом дня. Для цього із вартості товару вирахуємо перенесену вартість засобів виробництва: 120 – 70 – 20 = 30 (дол.).

    Якщо протягом 8-годинного робочого дня робітник створює вартість 30 дол., то за 1 год – 3,75 дол. (30 : 8). Тепер знайдемо, за скільки годин робітник створює вартість, яка дорівнює денній вартості робочої сили: 15 : 3,75 = 4 (год). Це і буде величина необхідного робочого часу. Решта 4 год робочого дня – додатковий час. Як бачимо, робочий день працівника ділиться на дві рівні частини: половину робочого дня робітник працює, щоб відшкодувати витрати на оплату своєї праці і половину, щоб створити додаткову вартість для власника.

    Відповідь: норма додаткової вартості становить 100%; необхідний робочий час – 4 год.

    Задача 2

    На підприємстві виготовлено продукцію вартістю 100 тис. дол. На сировину, матеріали, напівфабрикати було витрачено 55 тис. дол. Вартість зношених за цей час знарядь праці 15 тис. дол. Робітникам за виконану роботу сплатили 10 тис. дол.

    Визначте норму додаткової вартості.

    Розв’язання

    Розв’язання цієї задачі аналогічне до попередньої. Спочатку слід визначити величину додаткової вартості. Для цього із вартості продукції підприємства вирахуємо величину всіх витрат: 100 – 55 – 15 – 10 = 20 (тис. дол.). Тепер обчислимо норму додаткової вартості:

    .

    Відповідь: норма додаткової вартості становить 200%.

    Задача 3

    Костюм коштує 40 дол. На нього витратили 3 м тканини по 5 дол./метр. Амортизація швацької машини 1 дол. Вартість підкладки, ґудзиків тощо усього 9 дол.

    Визначте величину нової вартості, створеної робітниками під час виготовлення костюма. Визначте масу додаткової вартості, якщо норма додаткової вартості становить 200%. На які частини поділяється нова вартість, створена живою працею найманого робітника?

    Розв’язання

    Щоб розв’язати задачу, необхідно згадати поняття «нова вартість». Це вартість, створена живою працею робітників. Нову вартість розраховують як різницю між вартістю товару та вартістю використаних засобів виробництва (вартість засобів виробництва була створена в минулому, тому вона не є новою, її просто переносять на вартість товару). Нова вартість включає витати на оплату робочої сили та додаткову вартість.

    Знайдемо нову вартість, створену у процесі виробництва костюма. Для цього від його вартості (40 дол.) віднімемо суму витрат на тканину (3 м ∙ 5 дол.), амортизацію швацької машини (1 дол.), вартість підкладки, ґудзиків (9 дол.). Отримаємо 15 дол. (40 – 15 – 1 – 9).

    Тепер знайдемо масу додаткової вартості. Норма додаткової вартості показує як співвіднесені додаткова вартість та вартість використаної робочої сили. За норми 200% співвідношення 2:1. Це означає, що у створеній новій вартості 2 частини припадає на додаткову вартість і 1 частина на вартість робочої сили. Якщо нова вартість 15 дол., то додаткова вартість становить 10 дол., а вартість робочої сили – 5 дол.

    Відповідь: нова вартість, створена під час виробництва костюма, становить 15 дол.; маса додаткової вартості – 10 дол.

    Задача 4

    Спочатку робочий день тривав 10 год, а додатковий робочий час був на 1 год більший за необхідний. Одна година праці створює вартість 2 дол. За рахунок подовження робочого часу власнику вдалося одержати додатково 6 дол.

    Визначте, як змінилась норма додаткової вартості.

    Розв’язання

    Розв’язання задачі опирається на поняття «необхідний» і «додатковий робочий час», використані у задачі 1. Знаючи, що за умови 10-годинного робочого дня додатковий робочий час був на 1 год більший необхідного, можна визначити величину додаткового (5,5 год) і необхідного (4,5 год) робочого часу.

    Виходячи із суті додаткового і необхідного робочого часу, норму додаткової вартості (m′) можна розрахувати за формулою

    .

    До подовження робочого часу вона становила

    .

    Щоб розрахувати зміну норми додаткової вартості внаслідок подовження робочого часу, спочатку визначимо, на скільки годин він подовжився. Знаючи, що 1 год праці створює вартість 2 дол., а власник додатково отримав 6 дол., знаходимо, що робочий час подовжився на 3 год (6 : 2). Оскільки вартість робочої сили залишилась незмінною, подовження робочого часу збільшило лише додатковий час. Тепер він буде становити 8,5 год (5,5 + 3).

    Норма додаткової вартості після подовження робочого часу:

    .

    Відповідь: у наслідок подовження робочого часу на 3 год норма додаткової вартості зросла з 122% до 189%.

    Задача 5

    Постійний капітал – 200 тис. дол., змінний капітал – 100 тис. дол., норма додаткової вартості – 100%. Чому буде дорівнювати вартість продукту на 3-й рік від початку виробництва, якщо у фонд нагромадження щоразу буде відраховуватись 3/5 виробленої протягом року додаткової вартості за незмінної органічної будови капіталу?

    Розв’язання

    Для розв’язання цієї задачі необхідно згадати суть понять «постійний» та «змінний капітал» і їх роль у формуванні вартості товару. Варто зважити, що ці поняття застосовуються у марксистській теорії вартості. Постійний капітал (с) – це капітал, вкладений у використовувані засоби виробництва. Його вартість у процесі виробництва не змінюється, а просто переноситься на вартість товару. Змінний капітал (v) – капітал, витрачений на оплату робочої сили. Згідно з марксистською теорією вартості робоча сила відтворює в товарі власну вартість (v) та створює додаткову вартість (m). Додаткова вартість є перевищенням вартості товару над вартістю використаного капіталу. Таким чином, вартість товару (w) визначають за формулою: w = c + v + m.

    Обчислимо вартість продукту в 1-му році. Для цього спочатку знайдемо величину додаткової вартості за формулою

    ,

    .

    Звідси m1 = (100 ∙ 100 тис. дол.) : 100 = 100 (тис. дол.).

    Вартість продукту в 1-му році: w1 = 200 + 100 + 100 = 400 (тис. дол.).

    Щоб визначити вартість продукту в 2-му році, необхідно розрахувати величину використаного у цьому році капіталу. За умовою задачі відбувається нагромадження капіталу. Нагромадження капіталу – це спрямування частини додаткової вартості (прибутку) на збільшення величини використовуваного капіталу. Якщо на нагромадження спрямовано 3/5 додаткової вартості, то приріст капіталу у 2-му році складе 60 тис. дол. ((100 : 5) ∙ 3). Органічна будова капіталу описує співвідношення між постійним та змінним капіталом (c/v). У нашому випадку вона становить

    .

    Для нормальної роботи підприємства, нагромаджувана додаткова вартість 60 тис. дол. повинна пропорційно розподілитись між постійним та змінним капіталом. Отже, дві її частини (40 тис. дол.) підуть на приріст постійного капіталу, а одна частина (20 тис. дол.) – на приріст змінного. Тоді постійний капітал 2-го року с2 = 200 + 40 = 240 (тис. дол.), а змінний v2 = 100 + 20 = 120 (тис. дол.). Додаткова вартість у 2-му році: m2= (100 ∙ 120 тис. дол.) : 100 = 120 тис. дол. Вартість усього продукту 2-го року: w2 = 240 + 120 + 120 = 480 (тис. дол.).

    Для визначення вартості продукту в 3-му році проведемо аналогічні розрахунки. На нагромадження буде спрямовано 72 тис. дол. ((120 : 5) ∙ 3). Постійний капітал 3-го року с3 = 240 + 48 = 288 (тис. дол.), а змінний v3 = 120 + + 24 = 144 (тис. дол.). Додаткова вартість у 3-му році m3 = (100 ∙ 144 тис. дол.) : 100 = 144 (тис. дол.). Вартість усього продукту 3-го року w2 = 288 +144 + + 144 = 576 (тис. дол.).

    Відповідь: вартість продукту на 3-й рік становитиме 576 тис. дол.

    Задача 6

    Капітал у 100 тис. дол. подвоївся через 10 років. За цей період середньорічна додаткова вартість склала 15 тис. дол. У якій пропорції вона розпалась на споживану і нагромаджувану частини?

    Розв’язання

    Щоб розв’язати цю задачу, потрібно розуміти суть нагромадження капіталу та пам’ятати, що джерелом нагромадження є додаткова вартість. З умови задачі витікає, що сума використовуваного капіталу через 10 років становила 200 тис. дол. (100 тис. дол. ∙ 2). Це означає, що приріст капіталу за рахунок нагромадження склав 100 тис. дол. (200 – 100). За десять років було створено додаткової вартості на суму 150 тис. дол. (15 тис. дол. ∙ 10). Якщо з них 100 тис. дол. було спрямовано на нагромадження, то 50 тис. дол. (150 – 100) було використано на споживання.

    Відповідь: протягом 10 років 2/3 додаткової вартості спрямовувалось на нагромадження, а 1/3 – на споживання.

    Витрати виробництва і прибуток

    Задача 1

    Авансований капітал – 50 тис. дол., його органічна будова – 7/3. Норма додаткової вартості – 200%.

    Визначте норму прибутку.

    Розв’язання

    Для розв’язання цієї задачі необхідно розрізняти поняття «норма додаткової вартості» і «норма прибутку». Норма додаткової вартості – це відношення додаткової вартості (m) до змінного капіталу (v):

    .

    Норма прибутку характеризує прибутковість усього авансованого (вкладеного) капіталу (k) і розраховується за формулою

    ,

    де р – величина прибутку.

    Увесь авансований капітал складений з постійного та змінного: k = c + v. Якщо допустити, що ринкові ціни товарів відповідають їх вартості, то величина прибутку дорівнює величині додаткової вартості: р = m. За таких умов норму прибутку можна виразити як

    .

    Щоб знайти норму прибутку, потрібно спочатку знайти величину додаткової вартості. Для цього необхідно визначити величину змінного капіталу (v). Із попередніх задач відомо, що співвідношення між постійним і змінним капіталом називають його органічною будовою. Отже, с/v = 7/3. Звідси величина змінного капіталу становить 15 тис. дол. ((50 тис. дол. : (7 + 3)) ∙ 3). Тепер знайдемо величину додаткової вартості: m = (m′ ∙ v) : 100 = (200 ∙ 15) : 100 = = 30 (тис. дол.). Знаючи величину m, обчислимо норму прибутку:

    .

    Відповідь: норма прибутку становить 60%.

    Задача 2

    Основний капітал становить 60 тис. дол., термін його функціонування 10 років. Оборотний капітал становить 40 тис. дол., змінний – 10 тис. дол. Норма додаткової вартості 100%.

    Визначте річну вартість продукції.

    Розв’язання

    Розв’язуючи цю задачу, слід звернути увагу на те, що структуру капіталу можна розглядати, використовуючи різні критерії. За характером обороту капітал поділяють на основний і оборотний. Основний – капітал, який функціонує протягом тривалого періоду і переносить свою вартість на вартість продукту частинами пропорційно зносу. До нього відносять капітал, вкладений у засоби праці. Оборотний – капітал, який обертається протягом одного циклу виробництва. Його вартість повністю входить у вартість продукції. Це капітал, який спрямовують на закупівлю предметів праці та наймання робочої сили. Поділ капіталу на постійний і змінний відбувається відповідно до характеру його участі у створенні вартості продукту. Постійний капітал не створює нової вартості. Його вартість просто переноситься на вартість продукту. Це капітал вкладений у засоби та предмети праці. Змінний капітал не переносить свою вартість на продукт, а створює нову. Нова вартість входить у вартість продукту і включає вартість змінного капіталу та додаткову вартість. Змінний капітал – це капітал, спрямований на наймання робочої сили.

    Тепер визначимо річну вартість продукції. Вона включає вартість використаного капіталу та додаткову вартість. Якщо основний капітал функціонує протягом 10 років, то за рік він переносить на вартість продукції 1/10 своєї вартості – 6 тис. дол. Вартість оборотного капіталу 40 тис. дол. повністю входить у вартість річної продукції. Тепер знайдемо величину додаткової вартості: = (m′ ∙ v) / 100 = 100 ∙ 10 (тис. дол.) / 100 = 10 (тис. дол.). Отже, річна вартість продукції: 6 + 40 + 10 = 56 (тис. дол.).

    Відповідь: річна вартість продукції становить 56 тис. дол.

    Задача 3

    Основний капітал становить 1200 тис. дол., його повна амортизація здійснюється за 10 років. Оборотний капітал становить 480 тис. дол. На робочу силу витрачено 100 тис. дол. Норма додаткової вартості 100%.

    Визначте авансований капітал, витрати виробництва за рік і вартість річної продукції.

    Розв’язання

    Розв’язання цієї задачі потребує розуміння різниці між поняттями «авансований капітал» та «витрати виробництва». Авансованим називають увесь капітал, вкладений у виробництво. Авансований капітал розподіляють на основний і оборотний. Основний капітал зношується не одразу, тому в річні витрати виробництва входить лише його частина. Перенесення частини вартості основного капіталу на вартість продукції називають амортизацією. Саме величина амортизації основного капіталу і входить у витрати виробництва. Оборотний капітал повністю входить у витрати.

    Весь авансований капітал знаходимо як суму основного і оборотного: 1200 тис. + 480 тис. = 1680 тис. дол.

    Витрати виробництва знаходимо як суму річної амортизації основного капіталу і величини оборотного капіталу. За терміну функціонування 10 років річна амортизація основного капіталу складе 120 тис дол. (1200 / 10). Звідси витрати виробництва за рік: 120 + 480 + 600 (тис. дол.).

    Для розрахунку вартості річної продукції спочатку потрібно знайти величину додаткової вартості: 100 (тис. дол.) ∙ 100 / 100 = 100 (тис. дол.). Вартість продукції – це витрати виробництва плюс додаткова вартість: 600 + 100 = = 700 (тис. дол.).

    Відповідь: авансований капітал становить 1680 тис. дол.; витрати виробництва за рік – 600 тис. дол.; вартість річної продукції – 700 тис. дол.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9
    написать администратору сайта